Звідки взявся флізелін

Неткані матеріали існують протягом століть, але сучасне виробництво нетканих матеріалів почалося в середині-20 століття. Розвиток технології нетканих матеріалів можна простежити на початку 20 століття, коли дослідники та виробники почали експериментувати з різними методами створення тканин без традиційних процесів ткацтва чи в’язання.

Перший патент на нетканий матеріал був поданий у 1924 році Реймондом Оліфантом зі Сполучених Штатів. Однак це було лише в 1940-х рокахнеткані матеріалинабув комерційного значення. Під час Другої світової війни виникла потреба в матеріалах зі спеціальними властивостями, такими як фільтри, хірургічні пов’язки та серветки, що призвело до активізації досліджень і розробок нетканих технологій.

Прорив для нетканих матеріалів стався з появою синтетичних волокон і розвитком нових технологій виробництва. У 1950-х роках впровадження поліефірних і поліпропіленових волокон, а також таких методів, як пробивання голкою та прядіння, зробили революцію у виробництві нетканих матеріалів. Ці методи дозволили створювати тканини з різноманітними властивостями, такими як міцність, поглинання та здатність до фільтрації, без необхідності традиційного ткацтва чи в’язання. Виробництво нетканих матеріалів зазвичай включає два основні процеси: формування полотна та консолідацію полотна. Основними методами формування полотна є чесання, повітряне укладання, вологе укладання, прядіння, роздування з розплаву, а останнім часом і електропрядіння.

Відтоді неткані матеріали знайшли широке застосування в різних галузях промисловості, включаючи охорону здоров’я, автомобільну, будівництво, сільське господарство тощо. Постійні інновації в матеріалах і виробничих процесах ще більше розширили універсальність і корисність нетканих матеріалів.